У підсумку – не просто збувалися мрії майже на кожному кроці, а ще й багато було приємних несподіванок і сюрпризів! Це один з небагатьох випадків, коли результат значно перевищує очікування.
…Я почав активно подорожувати по різних країнах з 2008 р. І ця подорож за цей період у мене 23-тя, країна (Хорватія) – 34-та, туроператор (Сакумс) – 16-й. Зараз, коли за незначними винятками відвідана практично вся Європа, білою плямою тривалий час залишались колишні югославські країни (крім епізодично-парогодинної Любляни транзитом до Риму 2011-го). Найрепрезентативнішою туристичною країною серед них я завжди вважав Хорватію, тому мріяв ґрунтовно відвідати вже багато років. Ґрунтовно – це щоб в одну подорож неодмінно попав знаменитий «хорватський туристичний квартет» – Загреб, Плітвіцькі озера, Спліт та Дубровник. Більшість турів до Хорватії від більшості туроператорів, виходячи з «неправильної» конфігурації країни та, відповідно, правил логістики маршрутів, увесь цей квартет не охоплюють. І от раптом я знайшов туроператора «Сакумс» (з латиської – джерело). Гранд-тур «Адріатика. Там, де збуваються мрії». Хоч і не гарантовано, але передбачається відвідування усього квартету! Але ж на те тур так і називався. У підсумку – не просто збувалися мрії майже на кожному кроці, а ще й багато було приємних несподіванок і сюрпризів! Це один з небагатьох випадків, коли результат значно перевищує очікування. Мені не тільки вдалося відвідати омріяний хорватський квартет. Таланило майже в усьому, і багато чого позитивного було вперше – перший безвіз до Євросоюзу (хоч різні державні кордони довелося перетинати і відповідно проходити контроль (це не Шенген) 16 разів, але в цілому кожен з них досить швидко), прекрасна дружня група, чітка й продумана організація подорожі, постійно комфортна погода, вперше у моєму досвіді подорожей зручні два місця на одного в автобусі всього лише в четвертому ряді (причому з розетками для зарядки апаратури біля кожної пари місць по всьому автобусу!), приємні оригінальні професійні гіди (в різних місцях Хорватії – Елена, Єлена і Гелена, кожна зі своєю неповторною родзинкою), плюс вид з вікна готелю, якість харчування і ще багато чого. Вперше також у «намисті» моїх подорожей до організатора (як до компанії «Сакумс», так і до Тараса Кузіва як відповідального супроводжуючого) майже відсутні будь-які претензії, принаймні суттєві. За винятком того, що не виконано було обіцянку можливості купання у відкритому морі під час фіш-пікніка, але то таке. І з берега непогано покупатись за один день на трьох островах. Взагалі, туристичний екстаз (у формі «Вау!!!» та інш.) доводилося відчувати щодня по декілька разів. Хорватія – це країна, у якій море краще, ніж у Греції, а автобани якісніше, ніж в Німеччині. Загреб – це одночасно Париж, Відень, Будапешт і Прага. Дубровник, Спліт і Трогір – це симбіози Венеції, Риму та Афін. Тільки все занадто якісно, відшліфовано й відполіровано, нереально досконало, охайно туризмізовано, і при тому не втрачається місцевий колорит. Прониклива історія про побачену нами в Дубровнику кішку на ймення Аппофігея (причому наголошено, що з двома «п»), яка живе при одному з храмів і полюбляє увечері пити кагор, а з похмілля зранку веде себе дещо неадекватно. Плітвіцькі озера – це фантастичний Космос, це якийсь потойбічний світ зі своїми 90 (я не рахував, але так говорять) відтінків блакиті. А як національний парк, з точки зору поєднання туризму і охорони природи, то я такого не бачив навіть у нацпарках США. Я не знаю, чи виділяють вони класичні функціональні зони, але туристи пересуваються суворо по визначених маршрутах, уздовж озер – по своєрідних стежинах-пірсах, коли ти можеш досхочу насолоджуватись неперевершеною природною красою, фотографувати, знімати відео, але не можеш нашкодити. Ми були там у п’ятницю, і на цих стежинах народу з усього світу, як у діловому районі мегаполісу в години пік. Таке скупчення я пам’ятаю лише на туризмізованій ділянці Великої Китайської стіни неподалік від Пекіна. І ніхто при тому в жодне озеро не впав. І трохи про атрактивність екскурсійних трас. Автобановий шлях уздовж Адріатичного узбережжя (з урахуванням дороги до Дубровника із заїздом у Боснію довелося проїхати в один бік близько 300 км) – це також окремий Космос, окремий світ яскравого польоту по Глибинах Гармонії природи і архітектури, і будь-який Лазурний берег зі своїми Ніццами й Монаками здається просто дитячим лепетом… Нарешті, про невеликі хорватські села й містечка. Справжніми сюрпризами-бонусами-відкриттями для мене стали Разтоки, Прімоштен і Маслениця. По мініатюрності, «оформленості» та «вписуваності» у ландшафт з ними може посперечатись хіба що Німеччина, але там значно більше штучного й наносного, а тут – більше життєвості. І наостанок підкреслю вражаюче-пронизливу прозорість усіх водойм – і озерних, і морських. Навіщо ті Мальдіви? Я щиро вдячний компанії «Сакумс» за втілення мрій, причому з надлишком.
22.06.2017
Акції
Календар турів
Список бажань
